Як українці обирають новини: що змінилося за десять років опубліковано 16 листопада 2026 року о 15:30

Як українці обирають новини: що змінилося за десять років

До Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку - про трансформацію медіаспоживання, нові вимоги до радіочастотного спектра та технологічні виклики для України.

 

У 2026 році лише 9% опитаних українців отримують новини з радіо, 22% - із телебачення, натомість 91% - зі смартфонів. За цими цифрами - масштабна зміна інформаційних звичок, яка безпосередньо впливає на розвиток електронних комунікацій.

Радіоприймач поступово втрачає своє місце серед повсякденних джерел інформації, але роль радіотехнологій зростає. Смартфон, через який мільйони людей читають новини, переглядають відео та спілкуються, є складною системою радіозв’язку, що використовує мобільні мережі, Wi-Fi та інші безпроводові інтерфейси.

Сто років тому радіо здійснило революцію, дозволивши людству почути голос на відстані. Його технологічні нащадки сьогодні передають величезні масиви даних, а суспільство дедалі рідше замислюється над інфраструктурою, яка забезпечує цей обмін.

Напередодні 16 листопада результати дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2026 році», проведеного компанією InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна», дають підстави проаналізувати, як змінюються потреби користувачів і які завдання постають перед галуззю зв’язку.

Від телеефіру до смартфона

У 2016 році телебачення було джерелом новин для 82% респондентів. Через десять років - для 22%. Лише за останній рік показник знизився на 11 відсоткових пунктів, а частка тих, хто слухає новини по радіо, скоротилася з 13% до 9%.

Водночас 87% опитаних отримують новини із соціальних мереж. Для 54% вони стали єдиним типом медіа, тоді як у 2025 році таких було 37%. Зростання на 17 відсоткових пунктів за рік свідчить про істотну зміну моделі інформаційного споживання.

Масове мовлення, побудоване на одночасному передаванні одного інформаційного продукту великій аудиторії, поступається індивідуалізованому споживанню. Кожен користувач сам визначає, який контент отримувати, коли і через який пристрій.

Для електронних комунікаційних мереж це означає обслуговування мільйонів окремих сеансів передавання даних із різними вимогами до швидкості, затримки та стабільності з’єднання. Частина трафіку проходить фіксованими мережами, частина - через Wi-Fi та мобільний зв’язок.

73% опитаних отримують новини виключно з онлайн-джерел, не використовуючи телебачення. Водночас телевізійний контент на різних платформах переглядають 39%, а радіо та аудіосервіси використовують 29%.

Отже, змінюються передусім спосіб доставки контенту. Телевізійний репортаж на YouTube, залишається продуктом телевізійної редакції, однак до глядача він надходить уже через інтернет - фіксовані або мобільні мережі.

Результати опитування характеризують поведінку аудиторії, а не фактичні обсяги радіотрафіку чи завантаження окремих смуг частот. Проте вони окреслюють тенденції попиту, які необхідно враховувати під час довгострокового планування розвитку електронних комунікацій.

Нові формати - нові вимоги до мереж

За результатами дослідження, 58% споживачів новин щодня читають короткі текстові повідомлення, 44% переглядають короткі вертикальні відео, 42% користуються візуальними новинними форматами.

Для фахівців зв’язку це різні профілі передавання даних. Текстові повідомлення потребують порівняно невеликих обсягів трафіку, тоді як відео високої роздільної здатності висуває значно вищі вимоги до пропускної здатності та стабільності з’єднання. Прямі трансляції, відеозв’язок і хмарні сервіси додатково потребують низької затримки, достатньої швидкості передавання даних у висхідному напрямку та стійкості мереж.

Відтак дедалі більшого значення набувають структура навантаження, його просторово-часовий розподіл і характеристики цифрових сервісів.

Висока середня швидкість передавання даних ще не гарантує належної якості послуг у години пікового навантаження або в місцях концентрації абонентів. Це актуалізує завдання ефективного використання доступних смуг частот, забезпечення електромагнітної сумісності, удосконалення аналізу радіочастотного ефіру та розвитку вимірювальних можливостей відповідно до нових поколінь технологій.

Водночас цифровізація не витіснила потребу в ґрунтовній інформації. 71% респондентів читають довгі новинні матеріали щонайменше раз на тиждень, 44% - щодня.

Отже, перспективи електронних комунікацій визначатимуться здатністю мереж забезпечувати різноманітні сценарії використання з необхідними параметрами якості та надійності.

Радіочастотний спектр: від вимірювань до аналітики

Для Українського державного центру радіочастот ці тенденції мають безпосереднє практичне значення.

Радіочастотний спектр є фізично обмеженим ресурсом. Ефективність його використання залежить від технічних характеристик обладнання, умов поширення радіохвиль, повторного використання частот, забезпечення електромагнітної сумісності та організації роботи радіосистем.

Зростання кількості радіоелектронних засобів, розвиток мобільних мереж, промислового інтернету речей і приватних радіомереж ускладнюють електромагнітну обстановку. Відповідно підвищуються вимоги до радіочастотного моніторингу: від вимірювання параметрів випромінювань і виявлення джерел радіозавад - до системного аналізу динаміки використання спектра та географічно деталізованої оцінки ефіру.

Цей підхід відображено у Стратегічних планах розвитку УДЦР на 2024-2028 роки. Серед визначених напрямів - подальше розгортання сенсорної мережі, удосконалення програмно-апаратного забезпечення радіочастотного моніторингу, інтеграція автоматизованих процесів у єдину базу даних ICS-Control та впровадження аналітичної платформи SMART ANALYTICS для дослідження проблемних ділянок мобільних мереж за результатами радіочастотного моніторингу.

Практичним прикладом нових технологічних викликів стала дослідна експлуатація мереж 5G у низці українських міст. 22 липня 2026 року засобами радіочастотного моніторингу УДЦР було підтверджено сигнали 5G New Radio у Києві.

Дослідна експлуатація дає можливість перевіряти функціонування обладнання, оцінювати електромагнітну сумісність і накопичувати результати для подальшого розвитку технології.

У цих умовах особливого значення набуває якість інтерпретації вимірювальної інформації. Адже технічна цінність великих масивів даних визначається можливістю перетворити їх на достовірні аналітичні результати та обґрунтовані рішення.

Наступний етап - зв’язок між мільярдами пристроїв

Дослідження InMind характеризує переважно інформаційну поведінку людей. Однак розвиток електронних комунікацій дедалі більше визначатиметься взаємодією пристроїв без безпосередньої участі користувача.

Промислові сенсори, автоматизовані системи управління, елементи транспортної та енергетичної інфраструктури, обладнання дистанційного контролю формують нові вимоги до радіомереж. Навіть за невеликих обсягів передавання даних такі системи можуть потребувати високої надійності, передбачуваної затримки, енергоефективності та гарантованих умов роботи.

У липні 2026 року УДЦР оприлюднив науково-аналітичний матеріал щодо співвідношення користувацького та промислового трафіку в мобільних мережах і перспектив розвитку IoT/M2M. Серед розглянутих питань - динамічний доступ до спектра, приватні мережі та майбутні моделі користування частотами.

Посилання: https://www.ucrf.gov.ua/pres-centr/news/trafik-zvychainykh-korystuvachiv-proty-promyslovoho-trafiku-v-merezhakh-mobilnoho-zviazku-analiz-dynamiky-ta-prohnoz

Співіснування радіосистем із різними технічними характеристиками потребуватиме вдосконалення методів розрахунку електромагнітної сумісності, розвитку технологічних можливостей моніторингу та експертної підтримки впровадження перспективних радіотехнологій.

Державне регулювання спектра залишається компетенцією НКЕК, тоді як УДЦР у межах своїх повноважень забезпечує відповідну технічну складову.

Якщо двадцять років тому розвиток мобільного зв’язку оцінювали переважно за географією покриття, то надалі визначальним критерієм ставатиме здатність мереж одночасно забезпечувати різнорідні послуги з необхідними параметрами якості та надійності.

Інформація прискорюється. А довіра?

Ще один важливий аспект дослідження - зміна критеріїв вибору інформації.

39% респондентів обирають джерела новин за оперативністю, 36% - за зручністю формату, 30% - за зрозумілістю викладу. Достовірність серед причин вибору назвали 24%.

Це не означає, що решта аудиторії байдужа до правдивості інформації, однак засвідчує високу конкуренцію за швидкість її отримання.

59% споживачів найкраще запам’ятовують тему новини, 28% - викликані нею емоції, лише 16% - назву джерела.

Водночас 22% уже використовують сервіси штучного інтелекту для отримання новин - стільки ж, скільки безпосередньо відвідують новинні сайти та онлайн-медіа.

Алгоритми дедалі частіше стають посередниками між джерелом інформації та її споживачем. Проте швидкість оброблення даних не гарантує достовірності результату.

85% опитаних знають про існування неправдивих повідомлень. Серед обізнаних 74% переконані, що здатні їх розпізнати. Однак правильно оцінити достовірність усіх трьох запропонованих у дослідженні новин змогли лише 10%.

Майбутнє зв’язку

Результати медіадослідження не є прогнозом телекомунікаційного ринку й не відображають фактичного завантаження базових станцій, обсягів передавання даних або ефективності використання окремих смуг частот. Проте вони фіксують зміни попиту, важливі для планування розвитку електронних комунікацій.

Для сфери електронних комунікацій це означає необхідність переходу від оцінювання кількості користувачів до аналізу характеру їхніх потреб; від окремих вимірювань - до системного моніторингу й аналітики; від роботи з поточними технологіями - до завчасної підготовки вимірювальної інфраструктури, програмного забезпечення та методик забезпечення електромагнітної сумісності для наступних поколінь радіосистем.

Саме ці напрями визначатимуть подальший розвиток УДЦР як спеціалізованої технічної інституції у сфері користування радіочастотним спектром.

У 2026 році Українському державному центру радіочастот виповнилося 30 років. За цей час змінилося кілька поколінь мобільного зв’язку, виникли нові цифрові платформи, а інформаційні потоки набули масштабів, які ще кілька десятиліть тому здавалися неймовірними.

Проте за кожним технологічним досягненням залишається людина. В Україні, де триває війна, можливість почути рідний голос, передати важливу інформацію чи отримати відповідь має особливу цінність.

І саме тому, попри стрімкий розвиток технологій, сутність професії зв’язківця залишається незмінною.

«Технології вимірюють спосіб передавання сигналу. Людське життя - цінність того, що цей сигнал здатен донести».

З Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку!

НА ЗВ’ЯЗКУ БЕЗ ЗАВАД!


Пресслужба УДЦР

—— 
*За матеріалами дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2026 році», проведеного InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна», та офіційними матеріалами УДЦР. Кількісне дослідження проводилося серед жителів міст України з населенням понад 50 тисяч осіб віком 18–65 років.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux