Адміністратор MNP: «У новій маркетинговій війні переможуть абоненти» опубліковано 30 квітня 2019 року о 17:15

Вадим Гулько – про скасування «мобільного рабства» в обмін на паспортизацію, звинувачення в збої системи і початок маркетингової війни.

1 травня в Україні стартує MNP – послуга перенесення абонентського номера до іншого оператора. «Київстар», «Vodafone Україна», lifecell, «ТриМоб», «Інтертелеком» заздалегідь описали план дій для тих, хто бажає змінити «улюбленого» оператора. PEOPLEnet поки відмовчується.

Наскільки затребуваною буде послуга, яку хотіли запустити ще дев'ять років тому? Чи можна буде разом з номером автоматично переносити і гроші з мобільного рахунку? Чому абонентам-мігрантам доведеться «скидати» свої паспортні дані і старому, і новому оператору? Наскільки успішно пройшло тестування системи перенесення номерів? Чому MNP стимулюватиме «велику трійку» оперативніше добудовувати в невеликих містах 3G- і 4G-мережі? Про це та багато іншого в інтерв'ю Mind розповів Вадим Гулько, виконавчий директор Українського державного центру радіочастот (УДЦР) – адміністратора MNP.

Про механіку перенесення номеру

– Що покроково потрібно зробити абоненту, щоб змінити оператора і зберегти свій номер?

– Крок перший: зареєструвати номер у нинішнього оператора. Це потрібно зробити лише абонентам передплачених послуг, які не надавали свої паспортні дані оператору. Думаю, в Україні вже чимало припейд-абонентів, які раніше зареєструвалися, щоб користуватися фінансовими послугами, MobileID тощо.

Незареєстрованим абонентам потрібно прийти до фірмового магазину свого оператора з паспортом або іншим документом, що посвідчує особу, наприклад, водійськими правами. Абонентам, у яких є ЕЦП, BankID або MobileID, можна зареєструватися за спрощеною процедурою – в онлайн-режимі.

Крок другий: подати заяву про перенесення номера онлайн або прийти в магазин реципієнта (оператора, до якого хочете перейти) з паспортом (контрактним абонентам потрібно принести і ІПН), вибрати тарифний план і вказати бажану дату переходу.

Гадаю, кожен оператор намагатиметься спрощувати цю процедуру. У Порядку надання послуг немає обмежень для реєстрації онлайн. Тому можлива домовленість з оператором і по SMS, через сайт тощо.

Крок третій: отримати нову SIM-карту в магазині реципієнта.

– Навіщо її міняти?

– Кожен оператор зашиває на свою SIM-карту безліч технічної інформації. Теоретично абонент може зберегти стару карту, але в такому випадку він не зможе отримувати весь спектр послуг від нового оператора. Тому заміна SIM-карти – необхідний крок. Як мінімум для того, щоб морально попрощатися зі своїм старим оператором.

– А через місяць повернутися?

– І таке може бути (сміється).

– Абоненту доведеться реєструватися двічі. Навіщо залишати паспортні дані і старому, і новому оператору?

– Цю вимогу прописано в Порядку надання послуги. Реципієнт має отримати від донора (оператора, від якого йде клієнт) інформацію, хто саме до нього приходить, і видати SIM-карту лише реальному абоненту. Доцільність цієї вимоги довго обговорювалася з операторами. Кінець кінцем усі погодилися: норма потрібна для запобігання ймовірному шахрайству. Адже можуть знайтися «жартівники», які захочуть перереєструвати чужий номер. А до нього у абонента може бути підв'язано безліч сервісів, меседжер, простіше кажучи, півжиття – у телефоні. Щоб максимально надійно захистити SIM-карту, виключити ризик її видачі «жартівнику» – і було введено цю норму.

– На нещодавній зустрічі з журналістами головний виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджі висловлював побоювання, що донори можуть зупиняти процес реєстрації, щоб не відпускати свого абонента до колег.

– Я не поділяю його побоювання. По-перше, давайте спробуємо уявити ситуацію: певний оператор видає тисячам своїх співробітників таке секретне доручення. Думаю, про нього стане публічно відомо максимум через півгодини: знайдеться чимало працівників, які зіллють «спецзавдання» своїм родичам і друзям. У підсумку, оператор отримає скандал і втрату іміджу. Чи буде він так ризикувати заради утримання абонента протягом ще декількох днів? Маю великі сумніви.

По-друге, якщо телеком-регулятору надійде навіть декілька скарг від абонентів на затягування процесу реєстрації – оператору це так не минеться. Тому впевнений, що методом «кам'яного віку» ніхто з гравців не  користуватиметься.

– І все ж які санкції може «включити» НКРЗІ?

– Прямої відповідальності немає. Але якщо оператор порушить Порядок надання MNP, регулятор може прирівняти це до невиконання закону «Про телекомунікації» та ліцензійних умов. Гадаю, навряд чи знайдуться бажаючі спровокувати додаткову перевірку і позбутися ліцензії.

– Номер переноситиметься протягом трьох днів. Чому так довго? Адже послугу надаватимуть не люди «ручками», а автоматизована система, що об'єднує центральну і локальні бази даних (ЦБД і ЛДБ).

– Сподіваюся, незабаром вся процедура займатиме декілька годин або навіть хвилин, як у багатьох країнах. Поки ж MNP – «новий автомобіль», який щойно зійшов з конвеєра, і потрібно перевірити всі його механізми, програмне забезпечення. Думаю, на розкачку нам знадобиться півроку. А потім можна буде ініціювати внесення змін до Порядку та скорочувати терміни.

Зараз же процес складніший. Абонент подає заяву не нам – адміністратору, а новому оператору. Співробітникам цієї компанії дається вісім робочих годин на те, аби перевірити, обробити і переслати заяву старому оператору. Наступні вісім годин заяву перевіряє донор.

І ще вісім годин забирає процедура перенесення номера: абоненту повідомляється, що заявку прийнято, можна замінити SIM-карту. Також абонента попереджають, що протягом максимум трьох годин у нього може бути відсутнім зв'язок. Хоча за фактом саме перенесення номера забирає набагато менше часу: збої можливі лише на декілька хвилин.

– Абонентів інформуватимуть, на номер якої мережі вони дзвонять. Це софт УДЦР або операторів?

– Поки це комедія. Попереджати абонентів – обов'язок операторів. Ще три місяці тому ми просили гравців створити єдине повідомлення, яке змогли б використовувати всі оператори. Але у кожного гетьмана – своє бачення. За три місяці так і не змогли дійти до спільного знаменника.

– І що зараз буде?

– Кожен оператор запустить своє голосове повідомлення. Воно має бути зрозумілим і недовгим. 

Про гроші

– Чи переноситимуться автоматично гроші з рахунку?

– Ні. Зате в Порядку передбачено відстрочення перенесення номера протягом 30 днів. Більшість абонентів не поповнюють рахунок більш ніж на місяць.

– Деякі оператори надають знижки за поповнення рахунку на кілька місяців – рік наперед. Напевно, є абоненти, які користуються такими акціями.

– У такому разі абоненту можна буде написати заяву старому оператору з проханням перерахувати залишок на банківську карту або самостійно скинути гроші зі свого на інший номер. Упевнений, гроші не загубляться: механізми їх повернення є.

У цій ситуації більші ризики не у абонента, а у донора. Наприклад, згідно з нормами Порядку, він не має права утримувати у себе контрактного абонента, у якого «висить» борг на рахунку. Для повернення кредиту, можливо, доведеться навіть звертатися до суду.

– Майже всі оператори вже заявили, що безкоштовно надаватимуть MNP. Щоправда, деякі зобов'язують припейд-абонентів купити стартовий пакет при переході в їхню мережу.

– Безкоштовний «доступ» до послуги – очікуване рішення. Реципієнтам невигідно встановлювати плату за перехід до них. Операторам потрібно не плату стягувати, а додатково бонуси пропонувати, щоб переманити абонентів.

Про роль УДЦР

– Які функції адміністратора?

– Наша роль для абонентів непомітна і нецікава (сміється). Хоча без УДЦР запуск MNP був би неможливий. Ми виконали перше завдання: вивчили міжнародний досвід, побудували систему, створили технічні умови для перенесення. Тепер розпочинаємо виконувати друге: спостерігати за термінами і правильністю технічного процесу.

У нас зберігатиметься вся база даних перенесених номерів для того, щоб оператори могли маршрутизувати дзвінки.

– ЦБД знаходиться на території УДЦР?

– Не тільки. У нас є два ЦОДи (центр обробки даних) – основний і резервний. Один розташований на території УДЦР. Другий – в іншому дата-центрі. Бекап потрібен для того, щоб надійність системи була максимальною. Простіше кажучи, аби жодні пориви вітру або відключення електроенергії не вплинули на її працездатність.

– Деякі абоненти побоюються, що їхні дані можуть «піти на сторону». Яка інформація зберігатиметься в ЦБД? І чи є ризик її витоку?

– У нас зберігається мінімальний набір даних: лише номер і яким оператором він обслуговується.

– Тобто хакерам немає сенсу ламати систему?

– Так. Персональних даних у нас не буде. Проте, ми впроваджуємо комплексну систему захисту інформації. Зараз готуються документи для експертизи і отримання атестата. Система відповідатиме всім державним нормам захисту і забезпечуватиме трафік інформації в зашифрованому вигляді.

Веб-інтерфейс адміністратора ЦБД

Фото: прес-служба УДЦР

– До 1 лютого оператори мали запустити свої ЛБД і інтегрувати їх з ЦБД. Далі – протягом трьох місяців – протестувати роботу системи. Як пройшло тестування?

– Це були найскладніші три місяці, як для нас, так і для операторів. Працювали вечорами й у вихідні. Потрібно було відтестувати дуже багато технічних «моментів». Наради проходили по кілька разів на тиждень і з операторами, і з регулятором, і на базі профільної асоціації ТЕЛАС. Створили безліч груп у Telegram між технічними фахівцями, які впродовж дня ставили тисячі питань.

– Деякі оператори говорять, що ЦБД все ще «глючить». Вони побоюються, що попервах може бути багато технічних складнощів. І не знають, як згладити можливий негатив перед абонентами.

– Це не так. Робочих технічних складнощів дійсно було безліч. Але це нормально. Усі проблеми оперативно вирішувалися. На моїй пам'яті в період тестування було лише два збої ЦБД. Причому один з них виник, коли наш партнер у Словенії перенастроював систему і забув попередити нас, а ми, відповідно, – операторів.

Після тестування збої можливі лише за якогось форс-мажору. Упевнений, фахівці усунуть їх протягом кількох годин, а абоненти не помітять неполадок.

Хоча розумію операторів: вони хочуть підстрахуватися – намагаються собі «подушку підкласти». Якщо раптом щось не запрацює, то на кого можна буде перекласти провину?

– УДЦР.

– Точно (сміється). На нарадах гравці не раз говорили, що в ЦБД є проблеми, і перераховували баги, які усунули ще декілька тижнів тому. Так, про всяк випадок.

Про витрати та окупність

– Скільки УДЦР витратив на створення ЦБД і як планує повертати ці гроші?

– Ми вклали 40 млн грн. Оператори оплачуватимуть тариф, за рахунок якого колись окупимо систему.

– Раніше ви говорили, що сподіваєтеся повернути вкладення протягом чотирьох років.

– Тепер сумніваюся (сміється). Думаю, термін окупності буде довшим.

– За що вам платитимуть оператори?

– У Порядку чітко прописаний тариф: за доступ до інформації ЦБД – 13,14 грн за 1000 номерного ресурсу.

– Тобто УДЦР вигідно, щоб було якомога більше перенесених номерів?

– Ні. Це фіксований тариф за наявний у оператора номерний ресурс. Наприклад, у одного оператора – 26 млн номерів, у другого – 20 млн. Вони щомісяця вноситимуть абонентську плату за ці номери. (За приблизними підрахунками, гравці сумарно перераховуватимуть близько 7,8 млн грн на рік. – Mind).

Також є тариф за перенесення номера. Але він символічний – 1 копійка.

– А скільки коштували ЛБД операторам?

– Достовірної інформації у мене немає. Самі оператори плутаються, коли розповідають про свої витрати. Цифри дуже різняться в їх офіційних листах і за чашкою кави.

Чув оцінку від 10 млн грн до 400 млн грн. Така величезна «вилка» виникає через різні методики оцінювання: можна рахувати лише обладнання, а можна приплюсувати софт, зарплату співробітників, витрати на тестування тощо.

Про попит на послугу

– Голова правління Turkcell Ахмет Акча на нещодавній зустрічі з журналістами розповідав: коли запустили MNP у Туреччині – був дуже сильний сплеск міграції абонентів, спостерігали «трафік», як на вулицях Стамбула. А яку портацію очікуєте ви з 1 травня в Україні?

– 1 травня – у вихідний день – навряд чи у нас буде «трафік», як на вулицях Стамбула. Мільйонів переходів не побачимо. Українці – обережні. Спочатку придивлятимуться, аналізуватимуть, як працює послуга, слухатимуть, що сусіди і друзі кажуть.

А в подальшому бажаючих скористатися MNP в Україні буде дуже багато. Думаю, варто очікувати портацію від 1 до 10%. Не погоджуся з колегами, які говорять, що послуга застаріла і вже нікому не потрібна.

Навпаки, зараз вона дуже необхідна, бо «велика трійка» в регіонах будує свої 3G- і 4G-мережі нерівномірно, у різній кількості та якості. У операторів немає грошей, аби запустити мережі по всій Україні. Без діапазону 900 МГц 3G і 4G не дійдуть до всіх сіл. Зрозуміло: якщо в якомусь районному центрі 4G лише в одного оператора, абоненти побіжать до нього.

– Тобто MNP стимулюватиме операторів йти в глибинку з підвищеними витратами (запускати базові станції на високих частотах), а не чекати, поки держава визначитися, коли і на яких умовах віддати їм спектр 900 МГц?

– Звичайно. Хто перший встав – того і капці. Наприклад, гравець заходить в невеликий районний центр, ставить кілька базових станцій, запускає рекламу: «Перший і єдиний оператор, який у вас надає 4G. Переходьте за допомогою MNP і отримаєте 50 грн на рахунок». Думаю, півміста до нього перебіжить. Поки інший оператор розгорне 4G і свою рекламну кампанію «А у мене дешевше на 5 грн» – бажаючих мігрувати набере набагато менше.

«Родюча земля» для МNP буде ще чимало років – поки гравці остаточно не добудують 3G- і 4G-мережі, не отримають частоти в низьких діапазонах і не розщедряться на створення мереж і в них. А в перспективі у нас запуск 5G. Зв'язок цього покоління буде впроваджуватися точково. Тому очікується новий сплеск попиту на МNP.

– Спочатку шість операторів мали намір брати участь у MNP. Чому PEOPLEnet вийшов з гри?

– PEOPLEnet залишився в списку учасників MNP. У них є номерний ресурс, ліцензія оператора мобільного зв'язку. Але активності від них не було. Думаю, після 1 травня в регулятора виникне багато питань до цього оператора.

– Він не запустив локальну базу?

– Не знаю. Ми отримували відписки про те, що PEOPLEnet не має можливості брати участь в MNP. І в тестуванні оператор не брав участі.

– А «ТриМоб» та «Інтертелеком»?

– З ними все гаразд. Тестування завершили, готові стартувати.

– Як гадаєте, у цих невеликих операторів є шанси перетягнути до себе абонентів?

– На локальному рівні – у регіонах – вони мають серйозні переваги. Гра залежить від їхніх тарифних планів і послуг, які вони можуть запропонувати абонентам великих операторів. На мою думку, жителі регіонів, які мало подорожують, можуть «купитися» на вигідні пропозиції.

– Які гравці можуть стати лідерами із залучення абонентів?

– Кожен оператор – і маленький, і великий – впевнений, що саме він переможе в цих перегонах. Виграш залежатиме від креативності їхніх маркетингових кампаній.

– Поки жоден з операторів не запустив яскраву РК з переманювання абонентів. Як вважаєте, чому? Не вірять у MNP або готуються «вистрілити» після 1 травня?

– Вони зараз як хижак перед нападом. Чекають, коли «включать рубильник». Швидше за все, маркетингова війна стартує 2 травня. Думаю, основний упор робитимуть на регіони: запускатимуть локальні компанії і описуватимуть свої переваги, пропонуватимуть бонуси за перехід і, навпаки, за лояльність старому оператору. Незабаром побачимо, наскільки жорсткою буде ця війна. У будь-якому випадку, в ній переможуть абоненти.