«Не дивлячись на те, що скорочення термінів видачі дозвільних документів це додаткове навантаження для підприємства, а відмова від одного з видів таких документів – це ще й втрата доходів, ми з розумінням поставилися до цієї законодавчої норми». Про це заявив виконавчий директор Українського державного центру радіочастот Ярослав Янушевич під час засідання робочої групи з опрацювання законопроекту №1888, яке днями відбулося у Комітеті Верховної Ради України з інформатизації та зв’язку під головуванням Голови комітету, безпосередньо автора документа народного депутата України Олександра Данченка.

В ньому також взяли участь Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації Олександр Животовський, представники Державної фіскальної служби, операторів фіксованого і мобільного зв’язку, Американської торгової палати в Україні, Асоціації підприємств інформаційних технологій, Асоціації українських імпортерів побутової електроніки, Української асоціаціі операторів зв’язку “Телас”.

Виступаючи перед учасниками робочої групи, виконавчий директор УДЦР Ярослав Янушевич звернув увагу присутніх на те, що представники підприємства з самого початку включилися в процес обговорення законопроекту № 1888 і були присутні на всіх робочих групах. Більш того, ще до того, як з’явився даний законопроект, УДЦР виступив ініціатором наради з Асоціацією «Телас», в ході якої багато обговорювали, які є проблеми ринку, які заходи необхідно провести і в якому напрямку потрібно рухатися, щоб полегшити життя суб’єктів ринку.

«Однією з нагальних проблем, яка порушувалася під час цих зустрічей, була проблема термінів видачі дозвільних документів. І дійсно, процедура, яка затягується на 125 днів і більше для операторів є економічно невигідною», – зазначив Ярослав Янушевич.

Виконавчий директор УДЦР наголосив, що не дивлячись на те, що скорочення термінів видачі дозвільних документів – це додаткове навантаження для підприємства, а відмова від одного з видів таких документів,це ще й втрата доходів, ми з розумінням поставилися до цієї законодавчої норми. І завдяки пошуку компромісу зараз законопроект передбачає скорочення термінів майже втричі зі 125 до 45 днів, а також скасування одного з дозвільних документів.

Що стосується пропозиції операторів мобільного зв’язку стосовно проведення радіочастотного моніторингу лише «на замовлення», то Ярослав Янушевич запропонував на спекулювати на цій темі, оскільки кількість зафіксованих фахівцями УДЦР порушень та незаконно діючих пристроїв , які вони виявляють в ході РЧМ, вимірюється тисячами.

«Напевно операторам вигідніше, щоб УДЦР проводив якомога менше радіочастотного моніторингу, тоді він буде менше виявляти нових незаконно побудованих базових станцій, і тоді, відповідно, не треба платити ні за дозвільний документ, ні відповідні збори. Тому я б запропонував на цій темі не спекулювати», – зазначив виконавчий директор УДЦР.

Ярослав Янушевич переконаний, що це питання ставити в нашій країні передчасно, оскільки ми ще досить далеко від країн Європи за рівнем культури виробничої діяльності. Для порівняння він навів статистичні дані по кількості виявлених порушень в країнах Європи та Україні під час РЧМ. В Латвії і Фінляндії таких порушень виявляють 2-3 на рік. У Франції – 55, в Німеччині – 31 на рік. В Україні в 2014 році виявлено 6113 незаконно діючих пристроїв, окремі з яких навіть могли становити загрозу для життя і здоров’я людей, які живуть чи працюють поруч з ними.

Голова НКРЗІ Олександр Животовський нагадав присутнім, що існує два принципи, два підходи до регулювання. Ліцензійний і заявний.

«Є ліцензування, при якому ти заплатив і працюєш. Максимальний твій ризик обмежений вартістю ліцензії. Після того як ліцензію забрано – ти заново подаєш документи і отримуєш.
Є інший підхід, коли ти не отримуєш ліцензію взагалі, але у тебе є правила, які потрібно виконувати. І за невиконання цих правил ти несеш істотний штраф. До речі, європейська практика свідчить, що там розміри штрафу, які за порушення накладаються на операторів просто фантастичні»
, – заявив Олександр Животовський.

Для прийняття такого рішення необхідні певні реальні факти грубих порушень, які можна отримати лише шляхом радіочастотного моніторингу.

Виконавчий директор УДЦР також звернув увагу учасників процесу, що одним із ключових питань законопроекту №1888 є введення обов’язкової реєстрації мобільних терміналів у базі даних кодів ІМЕІ та відключення або не підключення пристроїв, які незаконно ввезені на територію України.

«Якщо ми торкнулися ІМЕІ-кодів, то ми повинні розуміти, що це одне з основних питань законопроекту. Тут є цілий ланцюжок зацікавлених сторін. З одного боку – це легальні імпортери, які завозять обладнання, і контрабандисти, які його завозять нелегально. Другий ланцюжок – це ті, хто продають (реалізують) ці мобільні термінали. І третій в цьому ланцюжку – це мобільні оператори, тому що по відношенню до них пропонується в законопроекті превентивна норма – можливість відключення мобільних телефонів, коли працівник НКРЗІ виносить припис про відключення пристрою, який незаконно ввезено на територію України», – наголосив Ярослав Янушевич.

Підтримку вказаних норм законопроекту також висловили представники Асоціації українських імпортерів побутової електроніки (Фокстрот, Ельдорадо, Комфі).та Асоціації підприємств інформаційних технологій (АMD, ASBIS Україна, ASUS, Canon, Cisco, Dell, ELKO, Epson, ERC, IBM, Indigo Music, Intel, Investcom, Ipmatika, KM DISTI, Lenovo, Logitech, Microsoft, MTI, NIS, NVision, OKI, Panasonic, Samsung, Schneider Electric Ukraine, Алло, АМІ, Броклайн, Бакотек, ДАКО, Дефендер, Еверест, ІНАУТ, Лабораторія Касперського в Україні, Молдові, Республіці Білорусь, Литер, МУК, Навігатор, Протон, Рома, Софтпрес, Софтпром, Техніка для бізнесу, Трініті Електронікс).

Представники Державної фіскальної служби також підтвердили позитивний досвід цієї системи у минулих роках та необхідність її запровадження сьогодні.

Start typing and press Enter to search