Валерій Іваськів,
УКРІНФОРМ

 

Сьогодні Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), додалося широке поле для регуляторної діяльності у сфері інформатизації. Готуються відповідні проекти регуляторних актів. Сфера зв’язку та інформатизації у 2012 році отримає нові регуляторні акти, що стимулюватимуть її розвиток.

Про це заявив в інтерв’ю УКРІНФОРМу голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) Петро Яцук.

– У зв’язку із створенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), що нового з’явилося у роботі комісії порівняно з функціями свого попередника – Національної комісії з питань регулювання зв’язку України?

– Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, створено згідно з Указом Президента України від 23 листопада 2011 року. Згідно з Положенням, НКРЗІ є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України та підзвітним Верховній Раді України. НКРЗІ є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку. У визначеній сфері НКРЗІ здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Створення державної комісії, до повноважень якої додано регулювання сфери інформатизації – це потреба часу. Стрімкий розвиток сфери інфокомунікації як симбіозу телекомунікаційних та інформаційних технологій суттєво змінює життя кожної людини і суспільства в цілому. Державне регулювання цієї сфери полягатиме у тому, яким чином буде надаватися доступ до інформаційних ресурсів, чи потрібно платити споживачам за такий доступ тощо.

Інше питання – за допомогою інформаційних технологій усі ми отримуємо різноманітні сервіси – електронний банкінг, електронна комерція, управління побутовою технікою тощо. А все це – відносини у світі інфокомунікацій, які потрібно теж юридично регулювати, ті ж відносини в електронній комерції між суб’єктами господарювання й споживачами. Тож нині у комісії додалося широке поле для регуляторної діяльності у сфері інформатизації. Готуємо відповідні проекти регуляторних актів.

– Петре Петровичу, торік комісії вдалося підготувати та запровадити значно більше, ніж у попередній рік, важливих документів з метою подальшого вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази сфери телекомунікацій. Які законодавчі перспективи очікують сферу зв’язку та інформатизації у 2012 році?

– У 2011 році у Міністерстві юстиції було зареєстровано сім важливих регуляторних актів, підготовлених комісією. Так, наприкінці року було затверджено Розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою (ставки інтерконнекту). Цей документ, як і попередні шість, позитивно вплине на розвиток ринку телекомунікацій. Документ встановив з 1 січня 2012 року симетричні ставки доступу до мереж операторів на рівні 36 копійок. Ми впевнені, що це дасть змогу операторам без проблем встановлювати договірні відносини при взаємоз’єднанні мереж, а не вирішувати їх у судах.

На 2012 рік наші плани не менші. Підготовлено два законопроекти, один з яких розглядатиметься на найближчому засіданні Кабінету Міністрів України. Він передбачає відповідальність суб’єктів ринку телекомунікацій за порушення у сфері телекомунікацій, а також більш чітке регламентування прав та обов’язків НКРЗІ в частині видачі, відмови та анулювання дозволів на користування номерним ресурсом телекомунікаційної мережі загального користування України. Крім того, наразі на погодженні у заінтересованих органах перебуває проект закону щодо аналізу ринків телекомунікацій, який передбачає повноваження комісії у частині визначення та аналізу ринків.

На найближчому засіданні Кабінету Міністрів буде розглядатися законопроект щодо розмежування повноважень Антимонопольного комітету та комісії. Ним передбачено, що галузь зв’язку достатньо лібералізована, і вона вже потребує впливу виключно зі сторони секторального регулятора – НКРЗІ, а не АМКУ.

Крім того, комісія працює над розробленням порядку доступу до каналів кабельної телефонної каналізації. На сьогоднішній день ми знайшли порозуміння з учасниками ринку. Наступний документ визначатиме рівень тарифів за користування телефонною каналізацією. Ці два документи у роботі й незабаром прийматимуться й будуть реєструватися у Мінюсті.

Комісія також передала на розгляд Кабінету Міністрів України проект Правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг. В основі документа на перший план висуваються вимоги споживача на отримання послуг певної якості.

Крім того, нині обговорюватимемо й аналізуватимемо питання щодо тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги та універсальні поштові послуги. За результатами роботи галузей у першому півріччі 2012 року ми прийматимемо відповідне рішення щодо доцільності змін рівня тарифів на ці види послуг.

Ще одне актуальне питання – щодо послуги перенесення абонентських номерів під час переходу абонента від одного до іншого оператора мобільного зв’язку. Ці правила уже підготовлені, але з урахуванням умов технічного адміністрування номерів операторами вони будуть відкореговані.

– Петре Петровичу, на Вашу думку, коли реально може бути прийнята законодавча база щодо розширення переліку загальнодоступних (універсальних) послуг за рахунок приєднання послуги доступу в Інтернет? Чи можливе створення Фонду універсальних послуг для фінансування майбутньої загальнодоступної послуги?

– У багатьох країнах світу законодавчо встановлена загальнодоступна послуга в Інтернет за рахунок створення та функціонування Фонду універсальних послуг. Інша справа, що ця послуга надається за певного рівня швидкості доступу. Встановлені певні соціальні пакети такої послуги – безкоштовно або за мінімальну ціну. Приміром, Україна може сьогодні забезпечити швидкість до 2 Мбіт/сек, що цілком забезпечує доступ до інформаційних ресурсів. Відповідний проект нормативного документа уже підготовлений.

На нашу думку, такий Фонд загальнодоступних послуг має існувати, і оператори готові підтримати ініціативу його створення. Держава зобов’язана знайти варіанти, щоб профінансувати соціально важливі програми й завдання.

– Сьогодні в Україні мобільні оператори ніяк не можуть запустити мережу третього покоління (3G) у найбільш розповсюдженому у Європі стандарті UMTS. Яка думка з цього приводу керівництва комісії щодо можливих шляхів вирішення проблеми?

– Ми отримали неофіційну відповідь від Міністерства оборони України про те, що в державному бюджеті України на 2012 рік не передбачено кошти на конверсію радіочастотного ресурсу (модернізацію й переведення засобів зв’язку військових в інші діапазони) у необхідних обсягах для впровадження радіотехнології третього покоління (3G). Тож цю проблему можна вирішити, лише залучивши кошти операторів. Між тим, згідно з нормами діючого законодавства фінансування потреб Міноборони проводиться виключно за рахунок державних коштів. Тобто це юридичне протиріччя ми поки що не можемо вирішити. Разом з тим, спільно з Міноборони ми працюватимемо над вирішенням цього питання. Комісія запланувала внести зміни до урядової постанови 2007 року, якою визначається порядок залучення додаткових не бюджетних коштів для проведення конверсії (звільнення) частот засобів зв’язку спеціальних користувачів (Міноборони) для потреб загального користування.

– Відомо, що близько 95-97% мобільних телефонів, що імпортуються в Україну, ввозяться легально. Чи реально, що у 2012 році буде прийнята законодавча база для того, щоб мобільні телефони, чиї IMEI-коди при ввезенні не були внесені до загальнодержавної бази даних, можна було відключати?

– Ми наполягаємо на тому, що незареєстрований телефон, IMEI-коду якого немає у “білому списку” бази даних, повинен потрапляти до “чорного списку” і відповідно, відключатися. Але для цього необхідні відповідні законодавчі зміни.

Депутати Верховної Ради Віталій Корж та Юрій Мороко 12 січня 2012 року зареєстрували у парламенті проекті закону N 9695 “Про внесення змін до закону” Про телекомунікації “щодо запобігання користування телефонами, законність ввезення яких на територію України не підтверджена”. Тобто парламенту пропонується узаконити відключення телефонів, IMEI-коди яких знаходяться в так званому “чорному” списку системи обліку мобільних телефонів Українського державного центру радіочастот (УДЦР). Законопроектом передбачено, що мобільні телефони, які будуть ввезені в Україну після 1 березня 2012 року й не зареєстровані у автоматизованій інформаційній системі обліку терміналів, мають відключатися. Комісія підтримує цю ініціативу депутатів.

За нашими оцінками, близько 95-97% мобільних телефонів, що імпортуються в Україну, ввозяться легально. Разом з тим, трапляється й таке, що після ввезення мобільного телефону IMEI-код змінюють на інший, що створює підстави для відключення такого апарату. Ще один аспект легального ввезення телефонів – оподаткування. Крім того, Кабінет Міністрів доручив нам розробити систему маркування телефонів, яка дасть змогу ліквідувати незаконне ввезення і продаж мобільних телефонів. Тобто завдяки кодам ІМЕІ можна буде незаконно ввезений апарат відключити, а маркування дозволить встановити, звідки і яким чином телефон потрапив в Україну, хто є посередником, через яку митницю він пройшов, де і на якому етапі був реалізований тощо.

Інша ідея законопроекту – створити “чорний” список IMEI-кодів вкрадених телефонів згідно з поданими заявами споживачів. Відповідно такий IMEI-код буде заблокований й відслідкований органами внутрішніх справ. Крім того, комісія вирішила ввести додаткове маркування радіоелектронних засобів, що також дозволить зменшити кількість нелегального імпорту телефонів в Україну.

– Петре Петровичу, які Ваші прогнози щодо ймовірності схвалення парламентом законодавчих ініціатив комісії у 2012 році?

– Звісно, гарантувати, що усі наші законопроекти будуть прийняті своєчасно, ми не можемо. Зокрема, йдеться про створення Фонду універсальних послуг для можливості фінансування у майбутньому загальнодоступної послуги до Інтернету, що є складовою соціальної програми для малозабезпечених верств населення. Не виключено, що деякі ініціативи можуть не знайти відгук та підтримку – такі ризики існують. Інші ж законопроекти чітко прописують регуляторне поле, тож тут не має бути проблем.

Start typing and press Enter to search