Слободянюк П.В., Благодарний В.Г., Ярошенко Є.І.
Автоматизована система радіочастотного моніторингу Центру „Укрчастотнагляд”: крок за кроком
ЗВ'ЯЗОК, № 3, 2005

Створення автоматизованої системи радіомоніторингу (АСРМ) по Україні, яке так довго обговорювали [1-4] керівники і фахівці Українського державного центру радіочастот (Центр «Укрчастотнагляд»), можна нарешті вважати доконаним фактом.

Контроль за дотриманням використання радіочастотного ресурсу (РЧР) загального користування в Україні, покладений згідно із Законом «Про радіочастотний ресурс України» на Центр «Укрчастотнагляд», здійснюють служби радіочастотного моніторингу та підрозділи радіоконтролю в його регіональних філіях. Донедавна радіочастотний контроль у регіоні провадили, зазвичай, один радіоконтрольний пост (РКП) у відповідному обласному центрі, по одному РКП у кількох великих містах регіону і один-два мобільні комплекси радіомоніторингу. Зауважимо, що технічне оснащення РКП у різних регіонах неоднакове – деякі РКП ще й досі оснащено застарілими станціями й комплексами радіомоніторингу...

Проте за останні 2 роки ситуація значно поліпшилася. Нині підрозділи радіоконтролю Центру «Укрчастотнагляд» оснащуються новими комплексами радіомоніторингу [5]. У рамках реалізації побудови власної АСРМ по Україні в червні 2004 року на виставці-семінарі з питань радіочастотного моніторингу [6] Центр «Укрчастотнагляд» продемонстрував діючий фрагмент автоматизованої регіональної підсистеми радіомоніторингу (АСРМ-1010К), який було створено в Києві.

Фрагмент містив:

• пункт управління (ПУ) регіональною підсистемою радіомоніторингу (РПСРМ) АСРМ-1010К у складі автоматизованого робочого місця (АРМ) правління РПСРМ на базі АРМ обробки і управління РС-157Р та АРМ автоматизованої системи інформаційного й розрахунково-аналітичного забезпечення робіт з частотними присвоєннями і частотокористувачами РС-135Р, яке включає в себе облікову базу даних (БД) частотоприсвоєнь;
• два віддалені РКП, один з яких оснащено багатофункціональним постом радіомоніторингу РМ-25ООР, а другий (дистанційно керований) – автоматизованим вимірювальним комплексом АИК-С;
• мобільні комплекси РМ-1300М-1.

Пункт управління АСРМ-1010К територіально розташовується разом із Головним РКП, до складу якого в жовтні 2004 року було інтегровано комплекс виявлення та технічного аналізу РМ-2500Р-01 (без функції пеленгування).

Загальну структуру РПСРМ, запропоновану в [3; 4], визначено базовою для побудови власних регіональних підсистем радіомоніторингу Центру « Укрчастотнагляд ».

У грудні 2004 року було розгорнуто й уведено в експлуатацію стаціонарний компонент автоматизованої РПСРМ АСРМ-1010Р в Одесі в такому складі: ПУ, оснащений АРМ РС-157Р і АРМ РС-135Р, та три стаціонарні дистанційно керовані РКП, оснащені автоматизованими вимірювальними комплексами радіомоніторингу АИК-С.

На початку лютого 2005 року в Центрі «Укрчастотнагляд» було введено в дослідну експлуатацію ПУ АСРМ по Україні (АСРМ-У) у складі АРМ управління АСРМ-У (на базі АРМ РС-157У) і АРМ РС-135У, а також було вирішено питання щодо забезпечення каналів зв'язку між ПУ АСРМ-У (м. Київ) і ПУ АСРМ-1010Р (м. Одеса). Для забезпечення взаємодії між пунктами управління в Києві та Одесі використовуються супутникові канали зв'язку.

Таким чином, нині в системі радіочастотного моніторингу Центру «Укрчастотнагляд» функціонує фрагмент автоматизованої системи радіомоніторингу по Україні (АСРМ-У), до складу якого належать (див. рисунок):

• ПУ АСРМ-У в Києві;
• фрагмент автоматизованої РПСРМ по Києву (АСРМ-1010К);
• автоматизована РПСРМ по Одесі (АСРМ-1010Р).

Структурна схема фрагмента автоматизованої системи радіомоніторингу по Україні (АСРМ-У)

Пункт управління АСРМ-У, оснащений АРМ РС-157У, окрім функцій, наведених у [4], також забезпечує:

1. Дистанційне управління роботою РПСРМ і окремих РКП.

2. Контроль роботи всіх РПСРМ і РКП.

3. Узгоджену роботу РПСРМ і РКП.

4. Автоматичну обробку даних, отримуваних від РПСРМ і РКП.

5. Статистичну обробку результатів виконання завдань радіоконтролю в межах АСРМ-У.

6. Створення, супроводження та зберігання облікової БД радіоелектронних засобів (РЕЗ) в Україні і БД радіообстановки.

7. Проведення в межах України робіт за запитами від системи планування використання РЧР та надання її даних за результатами радіоконтролю.

Такий рівень автоматизації радіомоніторингу забезпечує:

• здійснення постійного цілодобового радіоконтролю у межах України;
• пеленгування й визначення місцезнаходження джерел радіовипромінювань (ДРВ);
• узгоджену (синхронну за часом) роботу певних РПСРМ і РКП щодо радіоконтролю в заданих діапазонах частот або на окремих частотах;
• виконання оперативного цілодобового контролю на ПУ АСРМ-У (м. Київ) радіообстановки в регіонах;
• підтримку цілодобового (за наданими завданнями) радіоконтролю у регіонах без участі обслуговуючого персоналу ПУ РПСРМ.

АРМ РС-157У забезпечує також статистичну обробку результатів радіомоніторингу, а саме:

• визначення частотно-територіального завантаження для заданих частот та зазначених регіонів;
• відстежування динаміки змін завантаження для заданих частот та регіонів щодо зазначених інтервалів часу.

Розрахункова зона радіопокриття (радіодоступності) стаціонарного компонента РПСРМ по м. Одеса охоплює майже 96% території міста і близько 80% РЕЗ (у діапазоні від 30 МГц до 3 ГГц), зареєстрованих в Одесі. Розрахункова зона визначення місцезнаходження ДРВ охоплює понад 90% території міста. Зони радіопокриття розраховувалися з використанням спеціалізованого програмного забезпечення частотно-територіального планування [7].

Така, на перший погляд, недостатньо велика частка загальної кількості контрольованих РЕЗ зумовлена тим, що решту становлять малопотужні РЕЗ (у тому числі РЕЗ, які використовують широкосмугові сигнали), а також РЕЗ мереж фіксованого та супутникового зв'язку, радіоконтроль яких за допомогою стаціонарних РКП неможливий. Розв'язання питань радіомоніторингу (радіочастотного контролю випромінювань РЕЗ і визначення місцезнаходження ДРВ) за межами зони радіодоступності стаціонарного компонента РПСРМ, а також малопотужних РЕЗ покладено на мобільні комплекси радіомоніторингу.

Зв'язок між ПУ АСРМ-У і ПУ АСРМ-1010К, а також між ПУ АСРМ-1010К і віддаленими РКП у Києві організовано за рахунок застосування каналів передавання даних системи абонентського доступу з використанням широкосмугових сигналів (ШСС) у діапазоні 3,5 ГГц. Швидкість передавання даних перевищує 128 кбіт/с.

Зв'язок між ПУ АСРМ-1010Р і віддаленими РКП в Одесі забезпечується за рахунок використання як кабельних каналів зв'язку (зі швидкістю передавання даних понад 500 кбіт/с), так і ШСС радіоканалів передавання даних у діапазоні частот 2,4 ГГц (зі швидкістю понад 450 кбіт/с).

Загалом передавання даних у межах РПСРМ між ПУ АСРМ і віддаленими РКП можна організувати також із застосуванням лінії ISDN, каналів радіозв'язку стандарту IEEE.802.11.

Для забезпечення взаємодії між ПУ РПСРМ і мобільними комплексами використовуються канали GSM-зв'язку. Уніфіковувати застосування для обміну даними між ПУ АСРМ і мобільними комплексами радіомоніторингу GSM-зв'язку доводиться з огляду на наявність майже суцільної зони радіопокриття в Україні лише для цього стандарту зв'язку. Тому мобільні комплекси, які входять до складу будь-якої РПСРМ, можуть отримувати завдання як від свого ПУ, так і від ІПУ РПСРМ, на території якої вони на даний час перебувають (включаючи й сільську місцевість), і надавати їм інформацію за результатами виконання завдань.

Обмін інформацією між АРМ ПУ АСРМ-1010К і комплексами радіомоніторингу головного РКП у Києві, а також між АРМ ПУ АСРМ-1010Р здійснюється по локальних комп'ютерних мережах.

Як показує перший досвід, найбільш надійний зв'язок між ПУ РПСРМ і РКП з потрібною швидкістю передавання даних забезпечують кабельні канали (надалі не виключається також можливість використання оптоволоконних каналів). Використовувати (за відсутності кабельних каналів) для забезпечення передавання даних ШСС радіоканалів у діапазоні 2,4 ГГц доцільно тоді, коли відстань між ними не перевищує 4–5 км. Коли ж ідеться про РКП, розміщені на більших відстанях, скажімо на віддалених будівлях або в інших містах регіону, з економічного погляду доцільно застосовувати супутникові канали зв'язку.

Результати функціонування створеного фрагмента АСРМ-У свідчать про те, що загальний підхід до визначення структури АСРМ і організації взаємодії між її складовими забезпечує розв'язання завдань радіомоніторингу. Центр «Укрчастотнагляд» не припиняє робіт зі створення повноцінної автоматизованої системи радіомоніторингу в Україні.

У першому півріччі 2005 року планується ввести в дію автоматизовані регіональні підсистеми радіомоніторингу в Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харкові, Сімферополі, Запоріжжі, фрагмента РПСРМ у Миколаєві , а до кінця цього року – ще в чотирьох містах України з інтеграцією їх до єдиної автоматизованої системи радіочастотного моніторингу АСРМ-У Центру «Укрчастотнагляд» в Україні . Це дасть змогу значно підвищити ефективність радіоконтролю за використанням РЧР в Україні.

Література

1. Державний нагляд за зв'язком – на рівень вимог часу // Зв'язок.— 2002.— № 4.— С. 9-11.

2. В Україні буде створено державну систему радіомоніторингу // Зв'язок.— 2002.— № 4.— С. 13-16.

3. Слободянюк П.В. Система радіомоніторингу Центру «Укрчастотнагляд». Шляхи вдосконалення // Зв'язок — 2004— № 6 — С. 29-31.

4. Благодарний В.Г., Бородієнко М.М. Створення автоматизованої системи радіомоніторингу по Києву та Київській області // Зв'язок.— 2004.— № 6- С. 31-34.

5. Букало І.М., Благодарний В.Г. Обладнання радіоконтролю Центру «Укрчастотнагляд» // Зв'язок.— 2002— №6 — С. 34-36.

6. Корсак В.Ф., Благодарний В.Г. Стан та перспективи розвитку радіочастотного моніторингу в Україні // Зв'язок.— 2004.— № 6.— С. 27-28.

7. Валіков Д.П. Оцінювання зон радіодоступності стаціонарних радіоконтрольних постів // Зв'язок.— 2004.— № 6.— С. 34-35.