Басманова В.
Радіочастоти: обмежений ресурс?
ДК-Зв‘язок, №27 (409), 21 липня 2005 року

Згідно з основними постулатами сучасної системи управління використанням радіочастотного спектра, останній є надзвичайно перевантаженим та обмеженим природним ресурсом, доступним на всесвітніх засадах.

Вважається, що для запобігання взаємних радіозавад частотний спектр потребує жорсткого державного регулювання та водночас співробітництва адміністрацій зв'язку в рамках Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ). В майбутньому ці постулати можуть бути переглянуті. Але спочатку - про дійсний стан справ.

Управління спектром – на автоматизований рівень

Як повідомлялося раніше («ДК-Зв'язок», №26), 12-15 липня в Укрчастотнагляді тривала практична конференція Центру підвищення кваліфікації Міжнародного союзу електрозв'язку для країн Європи та СНД «Автоматизація управління використанням радіочастотного ресурсу». В цьому заході взяли участь понад 100 фахівців із 20 країн.

Втілення процесів автоматизації управління використанням радіочастот має підвищити ефективність використання радіочастотного спектра, гарантувати прийнятну для користувачів якість радіозв'язку, сприяти впровадженню нових радіотехнологій. Особливе місце в цій сфері належить автоматизації нагляду за відповідністю використання радіочастот національним законам і нормам. Упровадження автоматизованих систем виявлення, місцевизначення та вимірювання параметрів випромінюючих засобів разом із централізованим управлінням стаціонарними та рухомими станціями радіомоніторингу дозволяє значно підвищити оперативність і гнучкість аналізу завантаження частотних діапазонів, ефективно використовувати розподілені бази даних різних служб та відомств. Тому й мету конференції було сформульовано таким чином: обмін досвідом і знаннями у сфері автоматизації управління використанням радіочастот, визначення напрямів подальшого співробітництва (як у рамках програми Центру підвищення кваліфікації МСЕ, так і на двосторонній та багатосторонній основі).

У центрі уваги – міжнародний досвід

Великий обсяг інформації надав учасникам заходу радник дослідних груп 3 та 7 сектора радіозв'язку МСЕ (МСЕ-Р) Олександр Васильєв.

Він розповів про автоматизацію управління використанням радіочастот на національному рівні та принципи побудови відповідних систем, поділився з присутніми даними про електронні публікації Бюро радіозв'язку та їхнє використання в таких системах.

О. Васильєв навів також приклади практичної роботи автоматизованої системи обробки заявок на частотні присвоєння Бюро радіозв'язку.

Віце-голова консультативної групи з радіозв'язку МСЕ-Р Олександр Павлюк у своїх доповідях висвітлив питання автоматизації згідно з новою версією довідника МСЕ з управління використанням частот на національному рівні. Він також ознайомив учасників з останнім виданням довідника з використання ЕОМ для управління використанням радіочастотного спектра.

Великий блок інформації було присвячено методам, критеріям та програмному забезпеченню, які використовує Бюро радіозв'язку МСЕ. Так, О. Васильєв розповів присутнім, як здійснюється технічна екзаменація заявок на частотні присвоєння за допомогою цих засобів. Професор Нового болгарського університету Бончо Балабанов провів цілу низку практичних занять із модулями ПЗ, даними цифрових карт і відповідними базами даних.

Директор НТЦ з економіко-правових проблем та інфокомунікаційних технологій російського «НДІ Радіо» Валерій Тихвинський ознайомив присутніх з європейськими підходами до моніторингу якості послуг мереж рухомого зв'язку. Він, зокрема, сформулював визначення параметрів якості послуг: це низка показників, які підлягають технічному аудиту з боку операторів і користувачів у процесі надання послуг та базуються на об'єктивних тестах і вимірюваннях. В. Тихвинський ознайомив учасників заходу з роботою комітету STQ ETSI – європейського інституту, що займається проблемами стандартизації зв'язку, та з регуляторними документами, які він розробляє. Доповідач навів також показники якості послуг для мереж GSM і 3G (експертна оцінка якості передавання голосу, відносна кількість стертих пакетів, відносна кількість помилок на біт інформації, ймовірність помилки прийому біта повідомлення тощо) та зробив огляд європейських і російських систем моніторингу.

Присутні також мали можливість ознайомитися із засобами автоматизації, розробленими компаніями Cril Telecom Software (Франція), LS telecom та Rohde&Schwarz (Німеччина). Відбулися презентації автоматизованої системи управління використанням радіочастотного спектра «СИРИУС» (Киргизька Республіка), засобів автоматизації процесів збирання, збереження й обробки результатів вимірювань, розроблених російською компанією R&D та білоруською «Сенком Системс», а також демонстрація автоматизованої системи радіомоніторингу Центру «Укрчастотнагляд».

Вітчизняні здобутки

За словами начальника Укрчастотнагляду Володимира Олійника, нині в Центрі впроваджується електронний документообіг, і всі заявки будуть оброблятися в електронному вигляді. До того ж система електронного документообігу працюватиме разом з автоматизованою системою радіомоніторингу (АСРМ). За даними першого заступника начальника Укрчастотнагляду Павла Слободянюка, електронний підпис у повному обсязі буде використовуватися при роботі з клієнтами Центру вже в серпні-вересні поточного року.

Що ж до розвитку АСРМ, то її регіональні підсистеми вже існують у Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Сімферополі та Миколаєві. Зв'язок між ними здійснюється за допомогою мережі передавання даних, супутниковий канал для якої надає компанія «Датасат».

У найближчому майбутньому АСРМ має охопити всі обласні центри України та місто Севастополь, пізніше – ті міста, де населення перевищує 150 тис. Подальший розвиток системи є необхідним для нашої держави. Адже кількість лише стільникових базових станцій у країні вже перевищує 4 тис., а у 2006 році понад 1 тис. матиме тільки один оператор, назву якого фахівці Укрчастотнагляду «розшифровувати» не стали.

На завершення учасники конференції обговорили майбутні заходи, заплановані згідно з програмою «Управління використанням радіочастотного спектра» на 2005-2006 роки. Зокрема, до кінця поточного року в Києві відбудуться курси дистанційного навчання «Політика регулювання нових послуг, формування тарифів» (7-11 листопада) та «Моніторинг радіочастотного спектра» (орієнтовно в грудні).

Майбутнє – за новими підходами

Та повернімося до перегляду постулатів. Останнім часом фахівці все частіше доходять наступного висновку: існуюча система управління використанням радіочастот, що склалася ще на початкових етапах розвитку радіозв'язку, стає неефективною. Більш того, ця система є перешкодою на шляху до впровадження нових технологій зв'язку та забезпечення доступу до РЧС більшої кількості користувачів. Радіочастотний спектр залишається «напівпорожнім» навіть у країнах із мільйонами частотних присвоєнь. Водночас відсутність радіозавад не гарантується навіть при значно меншій кількості присвоєнь.

За даними О. Павлюка, у США, Японії, в міжнародних організаціях (МСЕ, СЕРТ) уже ведуться роботи з вивчення принципів створення технічних вимог до принципово нового покоління радіоапаратури, значно (вдесятеро) ефективнішої при використанні радіоспектра. При цьому має забезпечуватися можливість значного спрощення регламентних процедур, необхідних для надання доступу до радіочастотного ресурсу. В майбутньому користувачам має забезпечуватися безпосередній доступ до радіочастотного спектра – без детального його регулювання. Тож докорінна реформа всесвітньої системи управління використанням радіочастот уже не за горами.