Присвоєння смуг, номіналів радіочастот – реєстрація дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв у реєстрі присвоєнь смуг, номіналів радіочастот з визначенням смуги, номіналу радіочастот, параметрів випромінювання та умов експлуатації конкретного радіоелектронного засобу.
Дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою – документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.
Радіоелектронний засіб – технічний засіб, призначений для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами.
Випромінювальний пристрій – технічний пристрій, що використовується для виробничих, наукових, медичних, побутових потреб, за винятком потреб радіозв’язку, який випромінює електромагнітну енергію в навколишній простір і який не є радіоелектронним засобом.
Висновок щодо електромагнітної сумісності – технічний висновок щодо можливості застосування конкретного радіоелектронного засобу у визначених умовах.
Користування радіочастотним ресурсом – діяльність, пов’язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.
Користувач радіочастотного ресурсу – юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов’язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.
Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України – документ, який засвідчує право суб’єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.
План використання радіочастотного ресурсу України – нормативно-правовий акт, яким визначаються напрями використання радіочастотного ресурсу України на даний час та на перспективу з визначенням певних смуг, номіналів радіочастот і дозволених в Україні радіотехнологій та термінів застосування діючих і перспективних радіотехнологій.
Радіозв’язок – електрозв’язок, який здійснюється з використанням радіохвиль.
Радіотехнологія – сукупність способів формування, передавання, приймання (обробки) радіосигналів, які складають єдиний технологічний процес передавання та приймання радіосигналів і застосування якої передбачає використання радіочастотного ресурсу.
Радіочастота – електромагнітна хвиля у просторі без штучного спрямовуючого середовища з певним номіналом частоти в межах радіочастотного спектра.
Радіочастотний ресурс – частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно – орбітальних позиціях.
Радіочастотний спектр – безперервний інтервал радіочастот, не вищий за 3 ТГц.
Смуга радіочастот – частина радіочастотного спектра, визначена певним інтервалом радіочастот.
Присвоєння радіочастот здійснюється на підставі:
– Закону України „Про радіочастотний ресурс України”;
– Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 9 червня 2006 р. № 815 (із змінами);
– „Положення про надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів” затвердженого рішенням НКРЗ від 12.08.2005 № 46 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2005 за № 963/11243.
