Найавторитетніше світове видання космічної галузі „IEEE Transactions GeoScience and Remonte Sensing” нещодавно розмістило на своїх сторінках наукову статтю „Радіометрія SMOS в смузі 1400–1427 МГц, що призначена для роботи пасивних радіослужб: ефект впливу радіозавад та заходи щодо пом’якшення їх дії та усунення”.

В ній підбито підсумки співпраці наукових установ Європейського космічного агентства (ЄКА) з національними адміністраціями зв’язку.

Приємно, що серед таких відомих світових регуляторних органів, установ і організацій, як BNetZA Німеччини та Військово-Повітряні Сили цієї країни, OfCom Великої Британії, Генеральний Директорат Телекомунікацій Іспанії, Федеральна Комісія зв’язку США та інші, яким подякувало Європейське космічне агентство за результативну роботу, було названо Український державний центр радіочастот.

Співпраця Українського державного центру радіочастот та Європейського космічного агентства розпочалася в березні 2011 року. Саме тоді ЄКА звернулося до адміністрацій зв’язку багатьох країн, в тому числі й до УДЦР, з проханням сприяти в усуненні радіозавад, які стали перешкоджати реалізації одного з найзначніших проектів, що мав назву SMOS (Soil Moisture and Ocean Saliniti: спостереження за вологістю грунту та солоністю Океану).

Проект передбачав реалізацію низки дослідницьких екологічних програм планетарного значення. Спостереження здійснювалось на основі пасивних радіосенсорів, що працюють у рамках супутникової служби дослідження Землі в смузі радіочастот 1400–1427 МГц.

Але досить скоро з’язувалось, що проводити наукові дослідження на основі даних, отриманих з супутника, практично неможливо через чисельні радіозавади. Джерелом завад у різних регіонах світу, зокрема в Азії, Європі, на Близькому Сході, були передавачі, що нелегально працювали у зазначеній смузі частот, яка, відповідно до статті 5.340 Міжнародного Радіорегламенту, призначена лише для пасивних служб.

Зважаючи на це, Європейське космічне агентство було змушене налагодити контакти з національними адміністраціями та іншими органами з питань радіочастотного менеджменту з метою визначення шляхів зменшення кількості завад та їх рівнів.

Одним із партнерів, що дієво сприяв у розв’язанні цієї проблеми, став Український державний центр радіочастот, діяльність якого забезпечувалася силами й засобами управління радіочастотного моніторингу та за активної участі фахівців управління науково-методичного забезпечення, яке здійснювало оперативну координацію дій ЄКА та УДЦР.

Start typing and press Enter to search