1 липня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект про збереження абонентського телефонного номера, поява якого декілька років тому викликала бурхливу реакцію операторів. Тож як відреагував ринок на цю ініціативу сьогодні?

За прийняття проекту Закону № 3420 про внесення змін до Закону «Про телекомунікації» щодо збільшення переліку послуг проголосували 329 депутатів з 423 зареєстрованих у залі. Авторами ініціативи є народні депутати Юрій Мороко (фракція Партії Регіонів) і Віталій Корж (фракція БЮТ). Законопроект було розроблено у листопаді 2008 року замість аналогічного прийнятого парламентом у червні 2007 року. Однак ці зміни свого часу не набрали чинності через ветування президентом.

Прийняття такого законопроекту в 2007 році викликало бурхливу дискусію на ринку телекомунікацій. Оператори зв’язку стверджували, що послуга збереження номера не буде затребувана абонентами, а її технічна реалізація потребуватиме значних інвестицій. Протилежну думку мали представники державних органів влади. Антимонопольний комітет України, зокрема, заявляв, що поява такої послуги посилить конкуренцію між операторами, стимулюючи їх до поліпшення якості послуг і зниження їх вартості.

У червні 2009 року законопроект Ю. Мороко й В. Коржа про внесення змін до Закону «Про телекомунікації» було прийнято у першому читанні.

Згадані зміни передбачають впровадження послуги збереження абонентського номера, надаваної абоненту на його вимогу у випадку припинення дії договору з українським оператором телекомунікацій і за умови повного розрахунку з ним, а також передбачають можливість використання абонентом номера для одержання послуг будь-якого іншого оператора.

Закон також передбачає введення поняття «національний роумінг» – послуги, що забезпечує можливість абонентам одного оператора мобільного зв’язку одержувати телекомунікаційні послуги в мережі іншого.
Питання визначення порядку збереження абонентських номерів, вибору організації, яка здійснюватиме адміністрування системи перенесення номера від одного оператора до іншому, досудового врегулювання спорів між операторами щодо послуг національного роумінгу закон закріплює за НКРЗ.

Відповідно до закону, початок надання послуги збереження абонентського номера відстрочено на півроку після набрання ним чинності.

Мобільні оператори: все залежить від НКРЗ

Українські мобільні оператори в цілому привітали прийняття закону про переносимість абонентського телефонного номера.

Впровадження послуги перенесення телефонних номерів – це перспективний напрямок розвитку галузі й конкуренції. Така послуга впроваджена на ринках низки країн Європи, Америки, Азії, Австралії. Її наявність стимулює операторів більше працювати над посиленням лояльності клієнтів, приділяти уваги якості надаваних послуг, розширювати асортимент й інноваційність послуг, зазначають у «Київстар».

При цьому в компанії не прогнозують масової міграції абонентів між мережами у випадку появи можливості збереження номера.

Як свідчить досвід інших країн, впровадження послуги перенесення абонентського номера не викликає істотних змін на ринку – щорічно нею користуються в середньому від 2 % до 10 % абонентів (залежно від стану ринку), пояснюють в «Київстар».

Директор з корпоративних відносин оператора «Астеліт» Юрій Курмаз також вважає, що забезпечення збереження телефонного номера сприятливо позначиться на конкуренції на українському телеком-ринку.
«Ми привітаємо рішення законодавця про впровадження переносимості номера на українському ринку, оскільки в такий спосіб наше телекомунікаційне законодавство наближається до стандартів ЄС і провідних світових стандартів у цілому», – сказав він.

Директор з корпоративного управління й контролю «МТС Україна» Олег Проживальський також упевнений, що забезпечення можливості збереження номера при зміні оператора відповідає інтересам ринку. Разом з тим він стурбований короткими строками, визначеними законом для впровадження послуги.

«Це (впровадження системи – ред.) – досить складний і тривалий процес, який триває не менш року з моменту ухвалення рішення, а то й більше, як свідчить закордонний досвід. Адже йдеться про комплектацію й закупівлю обладнання, його налагодження, тестування, впровадження відповідного ПЗ, забезпечення коректної й узгодженої роботи в мережах усіх операторів. За півроку, передбачених законом, запустити систему технічно неможливо, це може навіть дискредитувати сам закон», – переконаний він.

Про високі витрати на впровадження говорять і в «Київстар». При цьому їх розмір, на думку оператора, напряму залежатиме від механізму впровадження й адміністрування послуги, що, відповідно до закону, має бути розроблений НКРЗ.

«Ми сподіваємося, що найближчим часом буде визначено орган, який регулюватиме процес взаємодії всіх учасників ринку щодо впровадження переносимості номера. Ми також очікуємо, що оператори будуть відкриті до співпраці із НКРЗ і УДЦР з метою пошуку ефективного технічного й операційного рішення й фактичної реалізації послуги в найближчому майбутньому», – зазначає Ю. Курмаз.

Водночас оператори без ентузіазму сприйняли другу норму, впроваджувану законом, – забезпечення операторами національного роумінгу для абонентів.

«Питання можливості введення послуги національного роумінгу досить урегульоване чинним законодавством, тому навряд чи потребує яких-небудь інших регуляторних удосконалень. Чимало операторів мобільного зв’язку вже успішно реалізують такі проекти, надаючи можливість абонентам отримувати послуги зв’язку з використанням мережі іншого оператора», – зазначають у «Київстар», наводячи як приклад свій проект двостороннього роумінгу з мережею мобільного зв’язку Укртелекому.

Такої ж думки дотримуються і в «Астеліт». «Національний роумінг виправдує себе на ринках, які мають більшу географічну довжину. Ми не думаємо, що це рішення буде дуже затребуваним на українському ринку, в умовах практично стовідсоткового покриття у всіх основних GSM-гравців. Проте воно може бути перспективним при будівництві мереж зв’язку третього покоління», – говорить Ю. Курмаз.

НКРЗ готова до розробки нормативів

Водночас Національна комісія регулювання зв’язку вже зараз готова взятися до розробки порядку збереження абонентських номерів при зміні оператора відразу після набуття чинності відповідним законом. «Прийнятий закон набуде чинності після підписання Президентом, на це піде не менше двох тижнів, а то й більше… Ми вже приступили до вивчення технічних питань, залучимо операторів і спільними зусиллями розробимо порядок», – повідомив голова комісії Володимир Олійник.

За його словами, при розробці системи переносимості номерів буде враховано досвід впровадження УДЦР системи обліку IMEI-кодів мобільних терміналів. «УДЦР має схожу базу IMEI-кодів. Нарощуватимемо її, вивчатимемо подібні системи», – сказав голова НКРЗ.

Він також припустив створення адміністратора майбутньої системи на базі консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», створеного наприкінці 2007 року УДЦР і Українським мережним інформаційним центром (УСІЦ, UANIC). «Це один з варіантів», – сказав В. Олійник.

Голова НКРЗ висловив надію, що оператори зв’язку приєднаються до процесу розробки порядку надання послуги з переносимості номера й не блокуватимуть її впровадження.

«Деякі оператори готові навіть зараз її впроваджувати, деякі говорять, що відведених шести місяців недостатньо – у них уже затверджені бюджети, що передбачають впровадження дорогих систем», – повідомив В. Олійник.

Start typing and press Enter to search