Наприкінці травня відбулося чергове засідання Громадської ради при НКРЗ, у ході якого було обговорено пропозиції Громадської ради щодо нагальних проблем, які перешкоджають розвитку підприємницької діяльності в галузі зв’язку.

У засіданні взяли участь голова НКРЗ Петро Яцук, члени НКРЗ Людмила Єжова, Ірина Поліщук, Олена Уласенко, працівники апарату НКРЗ та представники громадськості.

На деякі питання, пов’язані зі спрощенням умов ведення підприємницької діяльності, відповів голова НКРЗ Петро Яцук.

Щодо спрощення умов ведення підприємницької діяльності, наразі НКРЗ констатує, що частина суб’єктів підприємницької діяльності в Україні працюють, не пройшовши процедуру реєстрації у Комісії, тим самим порушивши норми Закону «Про телекомунікації». Тут доцільно більш жорстко підійти до питань ліцензування діяльності саме таких суб’єктів господарювання, вважає голова НКРЗ. Разом із тим слід враховувати необхідність дерегуляції та подальшої лібералізації доступу більшості бажаючих до ринку телекомунікаційних послуг. При цьому, наприклад, не може бути виключена процедура отримання висновків щодо електромагнітної сумісності (ЕМС) та дозволів на експлуатацію обладнання операторського класу, а для частини радіообладнання може застосовуватися бездозвільна процедура експлуатації.

Заслуговує на велику увагу НКРЗ питання врегулювання надання послуг операторами та провайдерами, які забезпечують інфраструктуру «останньої милі». НКРЗ як регулюючий орган турбує можливість закріплення за органами місцевого самоврядування права регулювання діяльності на цьому сегменті ринку широкосмугового доступу. Слід зазначити, що запропонований громадськістю варіант набуття НКРЗ повноважень щодо регулювання діяльності провайдерів широкосмугового доступу потребує низки заходів: приміром, внесення змін до закону про місцеве самоврядування. Наразі готується законопроект «Про адміністративні послуги», яким буде чітко визначено перелік адміністративних послуг та їх розподіл на державні та муніципальні (такі, які надаються органами місцевого самоврядування). Тож громадськість іще має час проініціювати зміни до цього законопроекту та передбачити можливість законодавчо закріпити надання послуг операторами, які забезпечують інфраструктуру «останньої милі».

Щодо додержання принципу технологічної нейтральності, який передбачає ідентичне регулювання виду послуги незалежно від технології її надання, слід наголосити на тому, що такий підхід суперечить Національній таблиці розподілу смуг радіочастот та Плану використання радіочастотного ресурсу України. Це питання потрібно ще доопрацьовувати, зазначив Петро Яцук. Наразі ДІЗ може контролювати користувачів радіочастотного ресурсу, але не діяльність усіх суб’єктів підприємницької діяльності, які надають різні види телекомунікаційних послуг. Не можна допустити закріплення повноважень за місцевими або фіскальними органами на право контролю за діяльністю операторів та провайдерів: це право має отримати єдиний регулюючий орган, наприклад, з функціями державної інспекції. Так, громадськість може турбувати надто сильне регулювання суб’єктів підприємницької діяльності з боку держави, але в цьому питанні, як і в разі проведення рефармінгу, слід спиратися на принципи взаємної довіри один до одного та напрацювати «правила гри», зрозумілі для всіх учасників ринку.

Представники операторів порушили важливе питання тарифного регулювання. Задля забезпечення прозорості формування тарифів на послуги зв’язку, усунення можливості необгрунтованого встановлення тарифів, захисту інтересів споживачів необхідно, враховуючи індекс інфляції, розробити норми й правила, які визначатимуть порядок формування тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, а також на послуги з надання в користування каналів зв’язку операторами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг. Ці правила дозволять операторам повною мірою виконувати власні бізнес-плани та прогнозувати прибутки. Так само недоцільно, скажімо, частіше одного разу на рік змінювати ставки інтерконнекту, не попередивши при цьому про можливі зміни суб’єктів господарювання щонайменше за півроку, вважає голова НКРЗ.

Щодо ситуації із впровадженням реєстрації кодів ІМЕІ, то завдяки цій системі НКРЗ разом із УДЦР вдалося не лише захистити український ринок та споживачів від недозволених до застосування мобільних терміналів, а й забезпечити додаткові надходження до державного бюджету, які 2010 року перевищили 1,2 млрд грн. «Я розумію потреби операторів, які не хочуть втрачати своїх майже 3,5 млн абонентів, які наразі користуються «чорними» терміналами. Однак минулий рік показав, що користувачі майже перестали купувати «сірі» телефони, а постачальники, відповідно, завозити їх в Україну. При цьому на вартості телефонів для абонентів це не позначилося. Отже, запропонований нами механізм впровадженням реєстрації кодів ІМЕІ виявився вдалим, і ми плануємо подальші роботи у цьому напрямку», – зазначив голова НКРЗ.

Start typing and press Enter to search